- упокорення
- (впоко́рення), -я, с.Дія за знач. упокорити і стан за знач. упокоритися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
упокорення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
світлий — а, е. 1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. 4) Чистий,… … Український тлумачний словник
упокорений — (впоко/рений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упоко/рено (впоко/рено), безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який виражає упокорення … Український тлумачний словник